Завдання для групи 22
Організація
самостійних занять з баскетболу
Організація самостійних
занять фізичними вправами сприяє підвищенню рухової активності, раціональному
проведенню дозвілля та, як наслідок, удосконаленню й закріпленню навчального
матеріалу з фізичної культури; вихованню потреби в систематичних заняттях
фізичною культурою, позитивно впливає на здоров'я, фізичний розвиток, рухову
підготовленість учнів. Першим кроком до
самостійних занять фізичними вправами, практичним привчанням до них є домашні
завдання. Спрямованість завдань може бути різною: виховання фізичних якостей,
засвоєння техніки рухів, теоретична підготовка та формування прикладних
навичок. Аби вміти грати в баскетбол, необхідно володіти його базовими
прийомами, що досягається не тільки їх вивченням і закріпленням на уроках
фізичної культури, а й під час різноманітних форм самостійної роботи. Вправи
для самостійних занять підбирають відповідно до програмного матеріалу, що
вивчають в цей період на уроках. Вони мають бути доступними для виконання в
домашніх умовах. Найкориснішими завдання будуть, якщо їх ускладнювати
поступово. Самостійні заняття викликатимуть інтерес у кожного, якщо вони
складені диференційовано. Учні мають знати свої початкові результати, уміти їх
аналізувати й оцінювати «зрушення», робити правильні висновки. Наступний етап –
це робота з батьками, їх треба зробити своїми помічниками. На батьківських
зборах, в особистих бесідах варто обговорити такі питання як режим дня, ранкова
гімнастика, щоденне загартовування, домашні завдання з фізкультури, руховий
режим підлітка тощо. Батьків треба закликати допомогти дітям обладнати у дворі
будинку найпростіший спортмайданчик, у тому числі й баскетбольні щити, де учні зможуть відпрацьовувати вивчені елементи
баскетболу, грати в малий баскетбол 3 х 3 і т.д.
Ловіння і
передача м’яча однією рукою від плеча
Ловіння м'яча
Ловіння м'яча - прийом,
за допомогою якого гравець може впевнено опанувати м'ячем і зробити з ним
подальші атакуючі дії.
При ловінні двома
руками, коли м'яч наближається до гравця на рівні грудей або голови, то слід
витягнути руки назустріч м'ячу, ненапруженими пальцями і китицями утворюючи
якби воронку, розміром трохи більшу, ніж обхват м'яча. У момент зіткнення з
м'ячем потрібно обхопити його пальцями (не долонями), зближуючи кисті, а руки
зігнути в ліктьових суглобах, підтягуючи до грудей.
При ловінні високолетячого м'яча, гравець повинен вистрибнути з
винесенням рук вгору. Кисті рук розгортаються назустріч м'ячу. У момент
торкання м'яча пальців, кисті повертаються всередину і обхоплюють м'яч. Потім
руки згинаються в ліктьових суглобах, і м'яч притягається до тулуба. Після
приземлення гравець зберігає основну стійку нападаючого з м'ячем.
Передача м'яча однією
рукою від плеча - найбільш поширений спосіб передачі на близьку
відстань. Під час його виконання стій так само, як під час передачі м'яча обома
руками від грудей. Тільки трохи повернися у бік тієї руки, якою будеш
передавати м'яч: якщо правою - то праворуч, якщо лівою - ліворуч. М'яч тримай
правою, зігнутою у лікті, рукою на висоті грудей. Лівою рукою підтримуй м'яч.
Під час передачі м'яча ліва рука, провівши м'яч, відтягується. М'яч посилай у
потрібний бік рухом кисті та пальців витягнутої правої руки.
Вправи для навчання:
1. У парах на місці на
відстані 2-3 м у момент ловіння м’яча крок ногою, стоячи позаду. Передача м’яча
з наступним кроком.
2. Те саме, але зі
зміною місця гравцем після передачі.
3. Ловіння і передача
м’яча у русі кроком.
4. Те саме, але під час
бігу у повільному і середньому темпі.
Заключна частина.
Привести організм у стан
відносного покою.
Комментарии
Отправить комментарий